Відкрий мені груди іржавим ножем
І серце моє забери,
Щоб більше не лилися сльози дощем,
Як дують смерті вітри,
І щоб припинився цей болісний щем,
Від нього серце горить.
Бо ж знову і знову, бо день за днем
Війна мої рани ятрить.
Відкрий мені груди скальпелем новим
І серце скоріш забери,
Бо співчутливою жити у світі кривавім
Не маю я більше снаги.
Серденько моє обережно візьми
Ти лагідними руками,
До скриньки скляної його поклади,
Мене полиши при тямі.
Я прагну сьогодні без серця жити:
Аби від чужих страждань
Сльозиноньки жодної не проронити.
Зроби отак, Боже! Амінь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951179
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2022
автор: Яніта Владович