Ослу ніколи не стати мустангом

(байка)
                                             Моєму  колишньому  другові  –
                                             Ушакову  В.М.  колишньому  президенту
                                             однієї  з  федерацій  карате  кіокушин  
                                             який  неодноразово  їв  сало
                                             у  мене  за  столом,  а  тепер
                                             розповідає  про  лютих  фожистів  в  Україні.
                                             Фу  –  гидота!
Забрів  осел  у  стайню  рисаків:
«Які  ж  стоять  тут  вишукані  коні!»  –
кульбаку  з  позолотою  уздрів
і  думає:  «Відразу  до  погоні
готовим  буду,  тільки  одягну
оце  сідло  на  себе  в  позолоті…»    –
але  віслюк  не  антилопа  Гну
немає  духу  ув  ішачій  плоті.
Сідельце  приміряє  так  і  так,
суне  вузду  до  рота  й  поміж  вуха
та  громаком  не  зробиться  ніяк
немає  у  раба  свободи  духу.
Мораль  доступна  і  проста,
вона  щоденно  на  вустах:
хоч  відшмагай  себе  дубцем,
віслюк  не  стане  жеребцем.
22.06.22р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951165
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2022
автор: Микола Соболь