Я не знаю чому та у снах
все біжу і біжу я по стежці.
Що чекає у дивних світах
мою душу у срібній мережці?
Я не знаю чому та в житті
так багато страждань і біди.
Я не знаю чому лиш на мить
ми приходим в цей світ мов ві сні.
Хто згортає всі зорі в намиста?
Всесвіт дивно-величний,а я
лиш маленька прозора краплинка
невпізнаного мною життя.
І ніхто з нас не знає чому
стиглі вишні мов кров на гілках.
Павутиння в повітрі летить.
Я розгублена в своїх думках.
Бо не знаю,нічого не знаю.
Я мов тінь,то я є,то щезаю.
Хто у снах тихо кличе мене
і шепоче-мине все,мине.
Та нарешті я все зрозумію
коли світ цей примарний покину.
Стиглі вишні-це кров на гілках
всіх сердець,що зникають в віках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2022
автор: кацмазонка