***Не знаю, що буде завтра

***
Не  знаю,  що  буде  завтра,
не  знаю  о  тім,  не  знаю...
Де  сонце  зійде,  де  -  зірка,  
а  де  -  лиш  гіркий  полин
навшпиньки  пройде,  як  злодій,
моїм  благодатним  краєм,
лишаючи  біль  розрухи  
і  чорний  їдючий  дим.

Так  хочеться,  щоб  на  завтра  
були  вже  не  ці  прогнози,
щоб  наші  пташки  рідненькі  
розвіяли  орди  хмар,
щоб  витерла  Матір  Божа  
землі  цій  стражденні  сльози,
а  не  горювала  знову,
взираючи  на  вівтар,

Де  ніч  поминає  спокій  
і  стріли  летять  проз  темінь,
де  в  кожному  серці  нині  
молитва  і  віри  зирк...
Тримай,  Боже,  силу  міцно
у  воєвому  рамені!
Тримай  нині,  жінко,  в  собі
безрадний  розпачний  крик.

Хто  знає,  що  буде  завтра...
А  ми  -  у  руках  надії!
А  ми  -  під  крилом  небесним  
у  прагненні  перемог,
у  купелі  волонтерства,  
у  зодчестві  добродії  -
не  знаємо  що  на  завтра,  
та  знаємо  -  з  нами  Бог!

25.04.22  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2022
автор: Леся Геник