[i]« Я дивлюсь на крилату Ніку –
перемогу – без голови...»[/i]
Д. Арфіст
І
Ще мається на п'єдесталі слави
віками незавершена війна
і селфі одіозної держави,
аби була помітною вона.
ІІ
У цьому місті не було героїв...
крилата Ніка, та і та одна...
без голови... і четверто́вана́
символізує тут сучасну Трою:
Європою літає безголов'я,
а десь іде убивча... не... війна.
І це іще не за межею ґлузду
«рятівника» умерлого союзу,
але на грані доброти і зла
та за межею темряви і світла
усе ще нависає тінь орла,
а поза нею – пазури та ікла.
ІІІ
В угоду антилюдяних ідей
перемагає мафія... і гроші,
украдені у нібито людей...
«жахливі – зовні, у душі – хороші»:
товариші, нувориші, святоші...
.....................................................
немає Ніки... але є музей
війни... останні мумії негожі
конають у затіянім дебоші...
нема ума, бо... усихає ґлей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950526
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2022
автор: I.Teрен