Вже якось звично що дощик крапає
від чорних хмар навіть небо посіріло
і де то в далеке гром гучно бахкає
тоді від блискавки усе навколо посивіло...
А потім з'являться в калюжах крапельки
і ці створіння тимчасові надувають бульби
і розпливаються в них смайли дуже маленькі
радіють що сьогодні влаштуть собі гульби...
І звісно не на шутку і дощик розгуляється
і таке враження що ніколи не закінчиться
але у цьому він сильно мабуть помилятися
адже за обрієм приглушено сонце світиться...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950503
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2022
автор: Дмитрий Погребняк 555