Україна

Україна--  це  держава,
Україні  наша  слава,
Не  пропасти  у  біді,
Не  згоріти  у  вогні.
Не  віддати  душу  кату,
Що  прийшов  її  забрати.
В  серці  є  і  сила  й  воля,
Незламна  в  нас  єдина  доля.
Хоч  мисливці  і  полюють,
Нашим  людям  смерть  віщують,
Бродять  по  землі  священній,
В  світлі  дні  і  в  ночі  темні,
Звуть  себе  героями,
Славетними,  нескореними,
Рятівниками  для  людей,
Для  своїх  батьків,  дітей.
Та  не  знає  батько  й  мати,
Що  син  далеко  став  вже  катом,
Чужі  серця  на  шмаття  рве,
Останні  сили  забирає,
На  славу  їсть,  на  славу  п'є,
А  на  останок  убиває.
Чужих  дітей  вночі  лякає,
А  говорить:  -  "Захищає",
Від  свого  таки  народу,
І  дає  взамін  свободу.
Дивно  так  брехня  навколо,
Правда  стала  лихим  словом  ,
Хто  чесний  день  за  днем  страждає,
Хто  бреше  -  в  славі  дух  купає  .
А  бідні  люди  йдуть  боротися,
Залишаючи  сім'ю,  хоч  як  не  хочеться,
Захищаючи  народ  свій  помирають,
Від  тих  ,хто  друзями  здавався.  
Йдуть  до  раю.
Так  до  раю  ,бог  же  знає  все  на  світі,
Що  героями  були  насправді  оці  діти,
Діти  України,  не  вороги  тут  є  герої,
Віддають  за  неньку  душу  у  кривавім  бої,
Кати  ж  як  судилось  небом,
Без  поваги  в  полі  гинуть,
Більше  серця  в  грудях  мають,
Навіть  всі  тварини.
Може  трішки  шкода  стане,
Але  як  згадати,
То  ненависть  лиш  відходить,
Іншого  не  знати,
Всередині  думи  линуть,
Душа    болить  щоночі,
Не  від  щастя  нині  сльози,
Від  жаху  червоні  очі.
За  Батьківщину,  за  країну,
Серце  розривається,
За  дітей  які  від  куль,
День  і  ніч  ховаються,
Що  зробили  з  ними,  голодні  і  налякані,
Помирають  за  чиюсь  владу  і  відзнаки  .
 Та  Україна  це  -  держава,
Горда  ,сильна  їй  вся  слава,
І  українці  не  вклоняються,
Від  ворога  не  ховаються,
Вперед  день  за  днем  стоять  в  обороні,
Сміливіші  від  тих  хто  роками  на  троні,
Хоч  помирають  але  незалежними,
Хоч  виживають  стають  не  підкорені,
Лише  для  країни  своєї  залежні  ми,
Лише  із  народом  своїм  будем  з  волею.
У  світі  земному  чи  там  десь  на  небі,
Українці  звемося  і  будем  завжди  ,
Не  треба  нам  долі  другої  для  себе,
Ми  свою  єдину  визволим  з  біди  .




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2022
автор: Вікторія Павлюк