Перетини корінь

Через  планетное  ядро,
Чуть  отдохнув  в  межзвездной  неге,
Растет  проросшее  зерно,
Давая  новые  побеги.

Пуская  корни  глубоко,
В  земную  толщу  континентов,
Вросло  проросшее  зерно,
Без  лишних  слов  и  сентиментов.  
***
І  в  цих  перетинах  корінь,
На  будь-якому  перехресті
Багато  якісних  умінь,
З  поняттям  Совісті  і  Честі.

В  них  Дух  століть,  в  них  Воля  є!
Вона  від  тих,  хто  знав  як  жити,
Хто  сили  Роду  надає,
І  досвід  свій,  як,  що  робити.

Цей  досвід  річкою  шумить,
Крізь  ДНК  проходить  в  Душу,
Тих,  хто  ловив  життєву  мить,
Тому  що  "хочу",  а  не  "мушу".  

Моє  коріння  звідусіль
Росте,  єднає  покоління,
Пройшовши  лоно  породіль,
З  початку  людства  сотворіння.

Щоб  йшло,  продовжилось  життя,
І  рід  людський,  пройшовши  брами,
Розбудував  своє  буття,
Здобувши  спокій  після  драми.
***
Так,  сквозь  планетное  ядро,
Проходит  опыт  поколений,
Через  проросшее  зерно,
Земных  прекрасных  воплощений.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2022
автор: Jinger