Сьогодні дощ. Розмита авеню
Дрімає під яскравими вогнями,
Дві сотні кроків – зливою між нами,
Своїм ключем я двері відчиню.
«Бешкетник-дощ під вечір підстеріг
Й давай немилосердно поливати!»
… Смак піклування, кави аромати
Відчую, ледь ступивши на поріг.
«Як краплі б’ють. .. сумує, одинак –
Так хлюпотить, аж забиває подих,
Хоч він сумної ввечері заводить,
Не шкодить нам, закоханим, ніяк…»
Вразлива крапля шибкою тече,
А ми – у тиші… ніби у пустелі…
Камін палає в затишній оселі,
Яку відкрила я своїм ключем.
Кохання кожен пише власноруч,
Та всі love story між собою схожі:
А щоб ніхто коханих не стривожив,
Закриємось з середини на ключ.
...Геть вимокла французька авеню
Романтика-поета вічним вразить.
Крізь дощ домислю всі забуті фрази –
Сьогодні дощ… Здається, що я сню…
/Фото Кристофа Жакро./
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2022
автор: Білоозерянська Чайка