Вірші з старого зошита...
Проснулося усе
Спочивав ранок, у тумані,
Сонливо сонце позіхало,
Травам зізналось у коханні,
Сріблясті роси розсипало.
Із лісу чути соловейка,
Той спів все плинув, над полями,
І горобців весела зграйка,
Немов у танці, з промінцями.
Мережки рясно, вкрили землю,
І навкруги зазолотилось,
За мить іскрилося по полю,
Яскраво сонечко світило.
Легкий туман, котивсь клубочком,
Попросиналось у росах все,
Ось вже й пропав, поза горбочком,
Нам ранок день, щасливий несе.
*
Блаженство весны
Ушла печаль … открыла дверь,
Весна красна. Звенит капель,
Вот чудеса, запел скворец,
Проворный парень молодец,
Зачаровал берёзы цвет,
Встретил со мной ранний рассвет,
Ах как прекрасен этот миг,
Весны блаженство…. я постиг.
2018 р
*
Розсіялись тумани
Ледь- ледь рзсіялись густі тумани,
Летять так швидко, наче дельтаплани,
Куди не глянь, скрізь хмари темно – сині,
Такі нестримні, он вже при долині.
За мить розплакались, зовсім тихенько,
Густенький дощик поливав гарненько,
Всюди духмяні, трави шовковисті,
Земля уквітчана, сяє в намисті.
Хай буде гарне сіно для худоби,
Най порадіють житу хлібороби,
У колоски убереться пшениця,
І на столі запахне паляниця.
Всевишній ангелів спустив із неба,
Була давненько в дощику потреба,
Щоби збирали, завжди щедрий врожай,
Щоб розвивавсь, розквітав мій рідний край!
*
Сказала ДА
Я от счастья, закрыл глада,
Только - только, сказала ДА
Покорила нежным взглядом,
Так приятно, что ты рядом.
Снег кружит, земля так бела,
Мечта в жизни, возле тебя,
Мне согреться, страстно любить,
Узнать нежность твоей любви.
*
Зустріч
Скільки років промайнуло, гучно на пероні,
Де мій рицар кароокий? Темрява в вагоні,
Стук коліс, як стук сердець, рідний погляд, радість сліз,
Струмок ніжності й тепла, розтопили зими злість.
Я візьму, сонце в долонці, обійму ніжненько,
Хвилювання, поцілунки, шепочу тихенько,
Чому долі розділились?Промчалися роки,
Жура мрії забирала, мені потрібен ти.
2022р
*
Прекрасны дни весны…
Любить, творить, летать, мечтать,
И никогда не уставать,
Ценить, лелеять и писать,
Желанье мне, уж не унять.
Когда весна, журчит ручей,
Уж зелен травы, соловей,
Встречаем вместе мы рассвет,
И я в душе таю секрет.
Ведь это значит- я живу,
И снова радуясь пишу.
Цвет поднебесья лиловый,
Туман к земле лёг шелковый,
И нежный луч, уж ласкает,
И слегка медленно тает.
Заводят трель, диво- птицы,
И три берёзки - девицы,
Уж все оделись в наряды,
Пришла весна, они рады.
С ними встречаю, я утро
Поймала блеск перламутра,
Росистость трав - впечатляют,
Вновь где-то мысли летают.
Об этом как не написать,
Смогу желание принять,
Чудны, прекрасны дни весны,
И всем поэтам так нужны.
2010г
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949788
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2022
автор: Ніна Незламна