-Вже сміються з тебе люди,-
Лає Аллу мати,-
Доки, дівко, таке буде –
Цілу ніч гуляти?
Я в твої шістнадцять років
Бралася за діло,
Щоб ти знала - вечорами
Вдома я сиділа!
-Чом не знаю? Не до танців,-
Перебила Алла,-
Коли в тебе трьохмісячна
Я уже пищала.
Твоя мама відмовлялась
Нам допомагати:
В свої сорок, на радощах,
Заміж вийшла вп’яте.
Було в тебе кавалерів
Дуже вже багато,
І обом нам невідомо,
Хто був моїм татом.
Я ще з місяць погуляю
(Округливсь животик),
І у нашому сімействі
Буде третій ротик.
Не піде у ліс, матусю,
Вся твоя наука,
Скоро будеш, дорогенька,
Бавити онука!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949511
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2022
автор: Катерина Собова