Я пам'ятаю, мамо. Чуєте? Усе...
Як я до вас тоді маленьким кроком.
І подив ваш, і усмішку, і те,
Як вперше "мама". Дивно. Ненароком...
І то було, здається, так давно,
Що не зрахую, скільки раз присіло сонце...
Я вдячна долі, що у серці зацвіло
Тендітне "мама" - символ охоронця...
Я пам'ятаю, мамо. Чуєте? Усе...
І навіть ваші першії обійми.
Деталі ці для мене щось таке...
Щось надзвичайно цінне... щось потрібне...
Я пам'ятаю, мамо. Чуєте? Завжди́...
Дозвольте знов подякувати звично,
За те що в світі цьо́му ви...
Ви просто є...і будете навічно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2022
автор: Тетяна Білогай