Прощався травень понад вечір мжею,
лишаючи у небі грому схлип.
Йому час йти зеленою межею.
Хай червень свій запалить смолоскип.
І будуть літом пахкотіти трави,
росою вмиє сонечко чоло,
попід косою упадуть отави
в яких налите, молоде зело.
А в небі хмари білі, наче коні,
а інколи і чорні, грозові.
Дай, травне, зачерпну тебе в долоні.
І не вагайся, йди уже собі.
31.05.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2022
автор: Микола Соболь