Привіт, дві тисячі сьомий

привіт,  дві  тисячі  сьомий
сідай  поруч  на  траву,  зніми  стомлені  конси
подивись  одним  оком  з  під  лоба  і  скажи,  де  так  довго  був
скажи  як  це  -  зачинятися  в  ванній  з  ножем  щоб  віднайти  сонце
бити  тарілки,  тому  що  не  пустили  на  концерт
чіпляти  значки  на  бег  в  клітинку,  коли  пустили
бігти  стрімголов  на  трамвай  від  зграї  звірів
(коли  бьють,  закривай  голову  руками  і  не  вставай)
в  синцях  і  крові  приходити  додому,  малювати  кожушки  літерам
які  мали  б  захищати  дитинство,  але  не  змогли
не  боронили,  коли  виривали  його  з  корінням
масними  руками  дядька,  що  підвозив  вночі
словами  "сама  винна,  шлюха"
заборонами  грати,  писати,  творити

привіт,  дві  тисячі  сьомий
рожеві  панчохи  і  чорна  спідниця  все  ще  тобі  личать
нагадай  мені  як  це  -  не  спати  до  ранку  на  дахах  панельок
під  гітару  співати  Слот  і  Три  Полоски
ти  винен  мені  дві  пляшки  рево  і  дощ,  від  якого  тече  туш
але  якщо  взятись  за  руки,  борг  зникне
нашивки  закриють  рани  футболок
спалені  батьками  постери  знову  будуть  на  стіні
продавець  атрибутики  з  підвального  магазину  не  помре  від  раку

привіт,  дві  тисячі  сьомий
колись  ти  пройшов  повз  мене
але  зараз
ідеш
поруч

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949261
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2022
автор: Quadro.Tony