НАЗУСТРІЧ ЛІТУ…

Широке  сонце  в  надвечір'ї
занурилось  у  власний  спокій.
Притихнув  обрій  світлоокий
на  позолоченім  узгір'ї.

Перегукнулися  діброви
солодким  солов'їним  співом.
Різноголосся  переливом  
відлунням  стало  вечоровим.

Переливалося  у  спогад  -
про  найчарівніші  моменти,
а  Ваші  теплі  компліменти  -
уявні  знаки  і  мій  здогад.

Заколисала  тиша  доли,
у  поцілунках  макоцвіту,
удвох  ішли  назустріч  літу  -
п'янили  душі  матіоли.                                                                          29.05.22

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2022
автор: Lana P.