ПІСЛЯ ДОЩУ

ПролИла  хмарка  дрібні  слізки,
Упали  краплі  на  квітки.
Не  оминули  і  берізки,
Яка  вплітала  кісники.

Та  швидко  сонце  все  змінило,
Причепурився  квітів  ряд.
Цей  дощ   умив  усіх  уміло,
Став  яскравішим  їх  наряд.

Подався  грім,  не  чуть  розрядів,
Десь  прокотився  над  ставком.
Йому  не  дуже  були  раді,
Пройняв  усіх  він  холодком.

А  вітер  теж  знайшов  роботу,
Струсив  із  крилець  цю  мокву.
І  проявив  свою  турботу:
Зробив  порядок  в  квітнику.

Квіткам  всім  вирівняв  він  спинки,
І  осушив  їм  пелюстки.
Так  працював  він  без  зупинки,
Підняв  упалі  вже  ростки.

На  квітку  сіла  он  бджола,
Медових  пахощів  торкнулась.
Про  щось  цій  квітці  загула,
А  та  легенько  їй  хитнулась...

Таке  життя  у  них  у  всіх,
Воно  різниться  від  людського.
Вони  не    знають  слово  гріх,
А  у  серцях  нема  мілкого...

-----------------------------------
Натисніть  на  картинку

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2022
автор: Н-А-Д-І-Я