У співі лине соловейко
До трояндового куща:
Дарує своє серденько,
А також своє життя.
За одну лише троянду,
Червону, як ті коралі,
Лише заради кохання,
Усе віддає без жалю.
Співає отой бідолаха,
Співає. Він ще не знає,
Які у коханих примхи
І що на троянду чекає.
Він вірить у Кохання,
Безмежне та велике.
Та доля невблаганна,
І птасі більше не жити.
А, може, то і накраще,
Що не побачив фінал?
Кохання невмируще,
З цією думкою сконав.
_______
За вікном щебетала пташка і мені згадався
Оскар Уайлд і його "Соловейко і троянда".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2022
автор: Яніта Владович