Таємниця вина починається з бруньки малої ,
Яка спить довше всіх, бо все дума- весна? Не весна?
І вистрілює раптом до сонця стрімкою лозою.
Ті пульсуючі пагони- то таємниця вина.
Таємниця вина- то жовтаво- зелене цвітіння,
Ті пухнасті комочки й до цвіту не схожі сповна.
У мережеві листя , в прозорій смарагдовій тіні
Зріє жовтий пилок- ще одна таємниця вина.
Хоч не видно тих квітів, парфуми розносяться вітром.
У них смак чебрецю, нотки митру, конвалій, лілЕй.
Так, напевно, Парижу вечірнього пахне повітря,
Де красуні гуляють у тінях весняних алей.
Вже у затишні грони скрутилось зелене намисто,
Сонце, вітер і роси вбирає у себе, росте.
Вигляда між гілОк жовто- синьо- червоно- барвисто
Ще одна таємниця вина . Не остання, проте ,
Бо коли буде зріть вже воно у підвалах глибоких-
Вітер стиглий пилок понесе із маленьких скарбниць,
Вмить підніметься осад в пляшкАх, що занурені в спокій-
Відзиваються так до лози переброджені соки.
...
Скільки ж в тому бокалі приховано ще таємниць!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2022
автор: Lesya Lesya