Не спить сокіл в ночі ,ясний,
Думку собі тай гадає.
Чому світ такий прекрасний,
А народ в ньому вмирає.
Чому люди так страждають ,
Погибають , терплять муки.
Їх катують, розпинають,
Може зло іде від скуки.
Хто дає команду -вбити,
Розум,серце, тіло, воля.
Краще б жити і творити,
Може то така є доля?
А тим часом вийшла з нірки,
Під кущем зайчиха біла.
Взяв зайчиху він за шкірку,
Вдався до брудного діла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2022
автор: