У вічність, щоб кохання пити

Твій  ніжний  запах  я  ловлю      кохана,
Здригається    тривожно  серце  одиноке.
Сьогодні  ти  немов  весна  квітуча  і  жадана,
Я  втратив  від  твоїх  очей  зелених  спокій.

Думками    я  літаю  в  хмарах  променистих,
З  тобою  ,разом  мов  птахи  у    небі  синім.
Обоє  ми  в  одежах  світло-золотистих,
Під  ореолом  Сонця  в  височінь  ми  линем.

Кохання  жар  розчинить  нас  на  кварки,
В  тілах  зникаючих    повстануть  душі  наші.
І  понесуть  обох  нас  білі-білі  хмарки,
У  вічність  ,  щоб  кохання  пити  з  диво-чаші.








адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2022
автор: