Лиши мене на згарищі одну.
Заприсягни, що більше не піді́йдеш.
Я поховаю тут свою весну -
Її ти не побачиш...і не знищиш...
Я все зроблю...я все зроблю сама.
Ти тільки, чуєш, не втручайся.
Моя весна багацько прожила...
Ти краще йди і далі розважайся.
І не шкодуй, що я свою весну...
Тобі до неї байдуже, напевно!
Не врятувать спотвореним "люблю"
Мою весну, поховану даремно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2022
автор: Тетяна Білогай