Я поховаю тут…

Лиши  мене  на  згарищі  одну.
Заприсягни,  що  більше  не  піді́йдеш.
Я  поховаю  тут  свою  весну  -
Її  ти  не  побачиш...і  не  знищиш...

Я  все  зроблю...я  все  зроблю  сама.
Ти  тільки,  чуєш,  не  втручайся.
Моя  весна  багацько  прожила...
Ти  краще  йди  і  далі  розважайся.

І  не  шкодуй,  що  я  свою  весну...
Тобі  до  неї  байдуже,  напевно!
Не  врятувать  спотвореним  "люблю"
Мою  весну,  поховану  даремно...

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2022
автор: Тетяна Білогай