Твоя не чужая для мене постава
Змогла закривавити сотні причин.
Тільки довіра від то́го зів'яла,
Так і не знавши своїх верховин.
Ти вже змінила історію кредо,
Моя самотино... Спізніла імла.
На "щастя в розлуці" наклала ти вето,
Аби не пекло, не лишало життя.
Сьогодні зосталося вічно бажати
Місце знайти між чужинних страждань,
Або ж наостанок нерівно сказати-
Як же люблю тебе. Тож... прощавай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2022
автор: Сара Ґоллард