Ой, донечко, не той.

Старі  бабки  по  ночам  ойкають
Біль  та  не  та
І  все  не  спроста
Щось  відмирає,  щось  ще  болить
Все  уже  тліє,  а  не  горить
Біль  знов  по  тілу,
То  оніміння,  то  ручки  затерпли,
То  ніжку  звело
О  так  дорогенькі  
Щось  в  гості  прийшло
Бабки  зранку  теж  ойкають
Та  йдуть  по  ділам
Так  вже  привикли
Все  їх  чекає
Життя  в  цих  стонах
Щось  промовляє
Біль  заглушає  дорога
Паличку  в  руки  й  вперед
Сонечко  зійшло,  тіло  ожило
В  середині  все  ті
Пянкі  та  молоді
Лиш  злоршки  на  чолі
Роки  прогнули  спинку
А  очки,  оченята
Немов  би  знов  малята
І  голос  теж  дитячий
Та  й  зубки  не  свої
На  біль  махнули,  руки  підняли
Посміхнулись  і  як  завжди  в  турботах
Чекає  їх  робота
Вони  всім  цим  живуть
І  знов  привичний  ойк
немов  помолоділи
Ще  мить  і  побіжать
Ой,  полетять
Лелеки  полетять
Крилом  махнуть
Заплачуть,  останній  взмах
Курли,  Курли  -  туди,  туди
Біль  віддадуть
І  в  путь,  а  ви  наступні
Не  той  й  для  вас  вже  ой.
Ой,  донечко,  не  той.
Я  теж  була  такою  ж
В  дзеркальце  заглядалась
Собою  милувалась
Була  вся  ідеальна
Родимки  на  місцях
І  все  мов  в  Афродіти
Як  хлопцям  не  хотіти
Дзеркальце  ве  це  знало
Мене  воно  шукало
І  образ  мій  вбирало
Та  хлопців  чаклувало
Літа  мої  тії  птахи
Все  миом  пролітали
Та  коси  заплітали
То  ж  тії  посивіли
Й  до  долу  похили
В  душі  я  та  я  ж  птаха
І  серце  молоде
Сіяє  й  зігріває
Та  образ  помарнів
І  дзеркальце  розбила
Бо  я  ж  така  красива
Воно  красу  ввібрало
Мене  віід  всіх  сховало
І  ви  ще  молоді
Тому  не  заглядайтесь
А  хлопцям  посміхайтесь
Ви  вічні!
Оглядайтесь
І  ніжно  посміхайтесь!
Що  вам  ще  не  відомо
Над  тим  не  насміхайтесь.
Сонячні  зайчики,
Сонячні  діти,
Ви  просто  всі  квіти,
Щасливі  ви  діти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2022
автор: oreol