... Та так не сталось розійшлись шляхи
Тобі направо мені все ж наліво...
Женьшень
Не хожу я твоїми стежинками,
Це спокою мені не дає,
Ти своїми словами сніжинками
Заморозила серце моє.
Я тепер в льодяному полоні
Не знаходжу потрібні слова,
Поки кров ще гримить в моїх скронях
Значить в серці надія жива.
Намагаюсь своїми словами
Відродити той теплий зв'язок,
Та чомусь все частіше між нами
Пролітиє холодний сніжок.
Але все ж таки я сподіваюсь
І гадаю цілком не дарма
Що нарешті весни дочекаюсь
І розтане між нами зима.
Поведемо ми знову розмову
Як журчання живої ріки
І між нами літатимуть знову
Самі кращі слова ластівки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2022
автор: Малиновый Рай