Ти зрозумієш потім, неодмінно,
Все те, що було - було неспроста.
Всі іспити життя лиш на "відмінно",
Хоча тяжка і вбивча ця весна.
Ти зрозумієш потім. Не вагайся,
Лиш обирай чого прагне душа,
Котрою хтось раніше не награвся,
Така пуста, розбита і сумна.
Ти зрозумієш потім все, повіриш.
Чому мовчав я, мабуть, не скажу.
Цього ти не пробачиш та й покинеш,
А сам я не пройду крізь цю весну.
Ти зрозумієш потім. Я благаю,
Завчасних висновків робити ще не час.
Я більш ніж ти, повір, тепер страждаю,
Та вдасться все у мене і у нас.
26.03.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948337
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2022
автор: Макс Дрозд