Немає тих, хто вижив

ванси,  рюкзак,  читати  Лорку,  знак  "міни  -  стоп!"
одинадцять  кілометрів  до  парку,  загубитися  щоб
наодинці  з  собою,  тихше  -  тонкі  стіни  душ  тут
немає  тих,  хто  вижив,  більше  -  є  ті,  хто  пропустив  суд

ті  хто  спалив,  розчинив,  виставив  помилковий  рейт
косами  злих  злив,  що  на  склі  дряпають  "соулмейт"
навіть  не  те  що  б  згори  сонце  вниз
гори  вогнем  всі  принципи
не  світить  вже  тому  Принцу  із
зірок  трояндових,  masterpiece  -  коли  
шипами  в  кров
не  припиняй  писати,  зупинишся  -  пиши  знов
рахунок  відкрито,  втрати  вже  не  зеро
новий  день  ставить  на  спині  мішень  -  тавро
Мішель  закрили,  печатка,  дата  і  підпис  
на  кожного  з  нас  існує  свій  пірометр  Німбус
пам'ять  ніби  старий  папірус
розсипається  шелестом  на  вірші
і  всі  дошки  уіджи  ведуть  в  чужі  краї  Оз
між  іншим
ось  перемога  світу,  що  став  пластмасовим
критичною  масою
піском  між  пальцями  час  іде
вкотре  губимось  дитячими  казками
вірі  в  чистоту  лячно  тут  і  йдем  часто  ми
незрячими  частками,  надіями  марними

ванси,  рюкзак,  читати  Лорку,  знак  "міни  -  стоп!"
одинадцять  кілометрів  до  парку,  загубитися  щоб
наодинці  з  собою,  тихше  -  тонкі  стіни  душ  тут
немає  тих,  хто  вижив,  більше  -  є  ті,  хто  пропустив  суд

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2022
автор: Quadro.Tony