Молюсь красі

Весняний  вечір  виколисує  зірки,
Що  розгубились  у  небеснім  морі,
Я  ж  з  берега  життєвої  ріки
Приєднуюсь  до  янгольського  хору.
Наш  спів  про  те,  чим  є  для  всіх  земля,
Де  шум  води  і  жита  хвилювання,
І  тьохкання  бентежне  солов’я,
Й  биття  серде  поранених  коханням.
В  нім  звуки  загадковості  лісів
І  крик  сича  із  ближньої  діброви…
Молюсь  тоді  я  Божій  цій  красі,
Загорненій  у  чари  вечорові.
22.04.2022.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2022
автор: Ганна Верес