Життя в людини не бува простого,
Як правило, воно із протиріч.
Коли в душі є місце для святого,
Тоді не все одно, чи день, чи ніч.
Коли народ про правду забуває
І черговому молиться царю,
Такий народ майбутнього не має,
Бо не готовий уставать на –прю.
Лиш той народ вважається великим,
Що є господарем землі, життя,
І щоби діти теж не мали лиха,
Навчить їх жити, вручить й знаряддя.
Коли звучить «вєлікая Росія»,
Мене охоплює не сміх, не жаль, а плач:
Ото уже знайшли собі месію –
Ваш Путін – сором ваш, безжалісний палач!
10.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948296
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2022
автор: Ганна Верес