Одвічна розмова

Прилину  до  моря  -  надійного  ката
І  вільного  межи  залежних  раба.
Нехай  лиш  не  буде  ні  горя,  ні  свята
У  тую  хвилину  тривкого  злиття.
Усе  поділю  з  ним:  турботи  і  ласку,
Любов  і  порив  до  самотніх  вершин.
Усе  розкажу  про  нав'язану  казку
І  розсуд  непевних,  та  світлих  меншин.
Повідаю  морю  про  сумнів  і  зраду,
Що  сіє  спокута  на  нашій  землі.
Натисну  на  моря  душевну  засаду,
Аби  лиш  не  знали  того́  береги.
І  знов  опишу  незалежну  картину,
Що  море  чекає  від  мене  вві  сні,
Де  ро́збрат  поглинув  опалу  рутину,
Де  єдність  малює  свої  вітражі...

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948293
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2022
автор: Сара Ґоллард