Мить


Мить  як  той  спалах  про  прожиті  роки
Як  вітерець  що  в  кронах  шелестить
Ніби  й  не  жив,  а  вже  дорослий
Ніби  і  не  любив,  а  вже  і  не  болить.

Вже  незабаром  інші  скажуть
За  що  страждав,  що  на  землі  зробив
Хто  мене  зрозуміє,  хто  розважить
Чи  вистачить  мені  останніх  сил.

Але  здолати  ворога  ми  можемо
У  цьому  сумнівів  нема.  Ми  переможемо!
Ми  неодмінно  переможемо!
Нехай  це  знає  ворожа  сторона.

Чекаємо.  Адже  не  довго  вже  лишилось
Ніколи  зло  не  буде  царювать!
Відстоїмо  квітучу  Україну!
Настане  мить….Її  давайте    цінувать.
19.05.2022

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948290
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2022
автор: wanatol