Юлия Стаховская. Бисер

Небо  уже  в  гвОздиках,  и  в  глубоком  кресле  вечера  
можно  заглянуть  в  древние  глаза  огня  –  здесь  свечи,  вино
и  отблеск  в  бокалах,  а  сверху  рыбья  косточка  месяца.
Говоришь,  осыпается  твой  мир?  Не  знаю,  так  издавна  ведётся,
а  все  же  –  ночью  каждый  шелест  сильней  и  жест.  Вон  плетёт
себе  яблоня  платье,  пастельное,  асимметричное,  на  одно  плечо.
Говоришь,  из  жизни,  как  и  отсюда  –  хороший  вид.  Наверное.
Здесь  воздушный  океан  бьется  о  города  берег,  и  мы  –
в  маленькой  шлюпке  балкона,  среди  пены  садов,
смотрим,  как  весна  мечет  свой  бисер.
И  ложимся  спать  –  немножко  людьми.

(Перевод  с  украинского)

++++++++++++++++++++++++++++++++++

БІСЕР

Уже  поцвяшковано  небо,  і  у  вечора  глибокому  кріслі  
можна  глянути  в  древні  очі  вогню  –  тут  свічки  і  вино,  
і  у  келихах  відблиск,  і  риб’яча  кісточка  місяця  угорі.
Кажеш,  сиплеться  світ  твій?  Не  знаю,  так  поведено  здавна,
а  все  ж  –  уночі  кожен  шелест  сильніший  і  жест.  Он  плете  
собі  яблуня  сукню,  пастельну,  асиметричну,  на  одне  плече.
Кажеш,  із  життя,  як  звідси  –  хороший  краєвид.  Напевно.
Тут  повітряний  океан  б’ється  об  міста  берег  і  ми  –  
у  малесенькій  шлюпці  балкона,  серед  піни  садів,  
дивимось,  як  весна  метає  свій  бісер.  
І  лягаємо  спати  –  трішки  людьми.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948271
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 20.05.2022
автор: Станислав Бельский