Мак

Чому,  скажи,  у  світі  заблукали?
Наші  тіні  гордо  по  землі.
Шукай  їх  там,  де  ми  колись  ступали...
Здається,  що  стежини  ще  живі...

Повір,  мені  без  тіні  важко.
Начебто,  у  тебе  точно  так...
І  як  знайде́ш  невдовзі  тіні  наші,
Зірви  мені  на  тій  стежині  мак...

Зірви  зів'ялий,  зморений,  забутий.
Вклади  у  лист...  рукою  підпиши.
Пиши,  що  ті  стежини  не  зарослі...
Що  наші  тіні  ще  бодай  живі...

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2022
автор: Тетяна Білогай