О, Ангели, так рідні – вічно з нами,
Колись і ви були на цій землі,
Тепер за нами всюди на крилі,
Бо вже давно споріднені серцями.
Невидима для нас небесна праця,
Там кожен крок аналізують наш –
Від совісті й тонюсінький демарш
Сховати вже нікому не удасться.
Коли ж ідеш ти Бога благодаттю
Життя, хоча б по тонкому льоду, –
Любов бери в супуття до ладУ,
Лиш з нею над проваллям по канату...
Задумки на добро і мрії наші,
Про зустріч, з ким давно не був разОм,
І всі твої молитви перед сном –
Збулося щоб, у Ангельській жде чаші...
Не спить наш Ангел – все в думках нам радить...
Частіше з Ним нам говорити б, радо.
19.05.2022р.
О Ангелы
О, Ангелы, родные – вечно с нами,
И Вы когда-то жили на земле,
Теперь за нами всюду на крыле,
Уже давно мы родственны сердцами.
Небесный труд, попробуй догадайся,
В нём каждый шаг присматривают наш –
От совести, пусть тоненький демарш,
Припрятать никому уж не удастся.
Когда идешь ты Бога благодатью
По жизни, хоть по тоненькому льду, –
Любовь в делах пусть будет на виду,
Над пропастью лишь с нею по канату...
Задумки на добро, мечты все наши,
О встрече, с кем давно не был, притом
И все твои молитвы перед сном –
Сбылось чтоб всё, там в ангельской ждёт чаше...
Не спит наш Ангел – в мыслях нам советы...
С Ним чаще говорить и слать приветы...
19.05.2022 г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2022
автор: Променистий менестрель