Стояв тут будинок, дитячий майданчик
І гралися діти в дворі..
Я клятим рашистам ніяк не пробачу –
Не чути вже сміх дітвори.
Дитяча лопатка й маленьке відерце,
Покинуте наспіх в піску,
Долоньки маленькі ліпили в цім місці
І замки, і вежу важку.
Тут світ відкривався і всі персонажі
Уявні із казки були..
Та знищили все тут снаряди ворожі –
Розбиті будинки й двори..
Лиш поряд могила - над землею горбочок
І хрестик маленький стоїть,
А зверху табличка: «Назаров Максимчик»
І дата на ній височить.
І вітер лиш свище, і виє, і стогне,
На згарищах з попелу – дим.
Зайшов тут кульбабку,леліє, пригорне –
В колишнім дворі не один..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2022
автор: Ольга Калина