Не проганяй

Не  проганяй,  прошу,  мою  Печаль.
І...не  торкай  її  холодними  руками.
Ти  ризикуєш,  чуєш,  обпектись
Її  надійно-спритними  вогнями...

Моя  Печаль  боїться  довірять...
І  навіть,  інколи,  знайомим.
У  неї  в  цьому  світі  тільки  я  -
Ра́зом  ми  розділимо  незгоди...

Я  її  не  кину  тут  одну.
Нехай  надалі  руки  обпікає.
Не  кажи,  що  це  безглуздя  лиш  тому,
Що  з  нею  серце  битись  припиняє...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2022
автор: Тетяна Білогай