Твої очі

Твої  очі  мов  проміння...
А  в  душі  знов  зледеніння.
Я  не  хочу!  Я  не  винен!
Та  вертатися  повинен.

Небосхил  багряним  цвітом  -
Повернись  обличчям,  світе!
Очі  твої  -  ніби  стежка,
Нею  йтиму  обережно.

Твої  очі  -  синя  даль,
В  них  і  радість  і  печаль,
В  них  і  щастя  і  любов,
Через  них  і  бій,  і  кров.

Та  не  бачу  тих  очей
Сотню  днів  та  ще  й  ночей...
Хоч  присніться  уві  сні!
В  самоті  проходять  дні.

Очі,  очі,  ви  там  живі?
Я  надіюсь,  ще  й  любимі?
Я  надіюсь,  не  болить
Те,  що  в  серці  не  дзвенить.

14.01.2022

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948091
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2022
автор: Макс Дрозд