Я вірю в перемогу


Чому  так  сталось  у  співочій  Україні,
За  що  сьогодні  ми  вмираєм  просто  так.
І  перетворені  міста  і  села  на  руїни,
Чому  тепер  народ  в  чужих  краях  жебрак.

Чому  мені  немає  місця  в  власній  хаті,
Нема  безпеки  в  краю  де  я  народився.
Чому  ридає  над  дитятком  бідна  мати,
Бо  "русский  мір"-  над  ним  жорстоко  поглумився.

Чому  як  стадо  нас  зганяють  під  кордони,
Втікай  країно,  ми  не  можем  захистити.
Ще  з  дев'яностих  крали      з  золотом  вагони,
Тепер  не  можем  зброї  точної  купити.

Чому  коли  ти  скажеш  щось  про  владу,
Тобі  грозить  тюрма  тепер  до  віку.
Де  демократія  і  вільна  думка,  гади,
Пузаті  гниди  ,  розумові  ви  каліки.

Чому  ви  бідкаєтесь  про  свої  кишені,
І  люкс  автівки,  і  курорти  й  дачі.
Простий  бідняк  затисне  гроші  в  жмені,
За  них  купити  тільки  сухарі  й  калачі.

Скажіть  як  сталось,  що  війна  почалась,
Тепер  ви  кажете  ,  що  ви  все  знали.
Хіба  сліпі  були  ,що  до  кордонів  наближались,
Бур'яти  ,  чурбани  ,  кадировські  навали.

Хто  відповість    тепер  за  все,  що  сталось,
За  Маріуполь,  Бучу,  І  Гостомель  й  Київ.
Життя  за  сотню  діток  наших  обірвалось.
Ви  вдосталь  вже  наїлися  своїх  помиїв.

Нам  простягнули  інші  люди  допомогу,
Шлють  зброю,  гумконвої  -  і  харчі  і  одяг  нині.
Я  вірю  в  збройні  сили  і  їх  перемогу,
Я  вірю  що  настане  мир  і  спокій  в  Україні.

Відповідати  рано  чи  пізно  прийдеться...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948053
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2022
автор: