Страсті по васерману

Всюди  є  люди  і  нелюди  теж.
Прошу  я  Господа  нині  про  диво:
Для  милосердя  не  ставити  меж,
Бо  від  жорстокості  в  світі  аж  сиво.
Хлопці  у  пеклі  своє  відбули,
Їм  би  вдихнути,  розправити  крила...
Дурість  була  і  у  "Що?  Де?  Коли?",
Хай  би  її  кара  Божа  побила!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2022
автор: Патара