Закохатись у весну розбурхану,
Розчинитись в квітковім раю,
Щоб пушинки кульбаби сполохано
Залетіли у душу мою.
Щоб босоніж ступать, мов до сповіді,
З конюшини росу оббивать,
Щоб у вербах прокинулась молодість,
І війнула із віт благодать.
І вербові сережки приміряти,
Скуштувати сочку із трави.
Тій вербиченьці душу всю вилити,
Враз листочком загоїти шви.
Голубінню небес упиватися,
І самій, як бузок, розцвісти,
Під цим небом лише цілуватися,
І весну в своє серце впустить.
Фото автора
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947895
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2022
автор: Олена Жежук