У ніч кривавого Місяця на розставання із панною М-ч (сонет)

Бувайте…  слів  легких  сказати  я  не  зможу,
       Коли  прощатись  час  –  мені  забракне  сил;
Моєму  суму  меж  не  знайдете  ніколи,
       Як  не  знайдете  Ви  і  у  небес  країв.

О  панно,  мить  таку,  що  ї  боявся  страшно,
       Кому  б  вдалось  знести  без  болю  та  падінь?
І  навіть  Місяць  сам  у  ніч  цю  закривавив,
       Його  обличчя  більш  не  зігріває  світ.

Якби  я  тільки  міг  гіркій  зарадить  долі
       Чи  Вас  розвеселить  під  цю  червону  тінь,
Тоді  б  усе  зробив,  най  хутко,  най  поволі.

Але  Вам  йти  пора  за  волею  обставин,
       І  все,  що  можу  я  –  подарувати  вірш,
Аби  хоча  б  рядок  на  спомин  Вам  зоставить.

15.05.22

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947866
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2022
автор: Дефлоратор