Кипить війна, руйнує Україну.
Ракети й бомби кришать «Азовсталь».
Там подвиг народився у руїнах –
Голгофа це «Азову» – не Христа…
Бійці, немов боги, йдуть у безсмертя,
Пізнавши муки долі надлюдські,
Характери в них українські, вперті.
Шляхи для виходу пекельні і вузькі.
Об зраду підлу наш «Азов» спіткнувся,
Котра підкралась у критичну мить,
Коли на бік Москви переметнувся
Той, у кім совість душу не штормить.
За скільки ж цей колаборант продався,
Хвилює надто всіх це і мене.
Чому людськими долями погрався?
Все ж кара Божа, вірю, здожене.
І орків Україна переможе,
Міст рятівний для воїнів зведе
І заживе привільно і заможно.
Настане й для Росії судний день.
13.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947862
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2022
автор: Ганна Верес