Смородом трупним зі сходу нам тхне,
Zомбі вже близько і мир ще далеко...
Витри від сльозок обличчя сумне,
Треба збиратись у вирій, лелеко!
Там, де не чутно сирен і гармат,
Там , де тепло, там , де сонця багато.
Чуєш, лелеко, - рятуй пташенят!
Хай вони будуть під захистом НАТО!
Я залишаюсь гніздо стерегти,
Дзьобати їхні прокляті гармати...
Я б все віддав , щоб не плакала ти!..
Треба, кохана, тобі відлітати!..
25.04.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947619
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2022
автор: Антон Ступка