Сопілкар при дорозі заграв свою пісню журливу:
«Коли світ ти пізнаєш, пізнаєш тоді й сам себе» ̶
тож, ти сам обереш, попри все, собі долю щасливу,
але часом, буває, і в нього на серці шкребе.
Нам не важко збагнути концепцію «сродної» праці,
й також в лірника був неабиякий божий талант,
але втік він, немов від негоди, від грому овацій,
цей величний філософ, поет, педагог, музикант.
Не шукав він примарного щастя далеко за морем,
бо в своєму житті мав багато вагоміших справ,
він не раз захлинався, бувало, і щастям, і горем.
На надгробку слова: «Світ ловив мене, та не впіймав».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2022
автор: Ася Оксамитна