Дякую, враже,
Ти навчив
Любити країну,
Як ніколи раніше.
Дякую, враже,
Ти поділив
На чужих і своїх,
І кожен зайняв
Свою нішу.
Дякую, війно,
Що нарешті
Зірвала з усіх
В світі маски.
Дякую Богу,
Що не залишив
Мене
І нагадав,
У чому насправді
Щастя.
Дякую, час,
Що випробовуєш
Нас
І загартовуєш
Поруч
Людей
Зі сталі.
Дякую, біль,
За те що
Наші серця
Крижані
Тепер
Милосердними
Стали.
Дякую, враже,
Що підійняв
З колін
І змусив
У повний зріст
Стати.
Дякую, кат,
За те що мій меч
Загострив
Й навчив своє
Захищати.
Дякую, гнів,
Що відчуваю тебе.
Ти підіймаєш мене.
Ти нагадав
Про гідність.
Дякую, лють,
Що не дозволиш
Святе
Зруйнувати усе
І залишити вірність.
07.05.2022
Люся Новошевська
#квітка #поезія #жв #Україна #квітка_вірші #Українапереможе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947385
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2022
автор: Квiтка