ПОЕТИЧНА ВЕРВИЧКА складаєтьсяя з трьох частин, бо основа віри - це ТРИНАЧАЛО - Отець - Син - Дух Святий.
У ПОЕТИЧНІЙ ВЕРВИЧЦІ немає дотримання єдиного поетичного ритмо-метру чи інших канонів. В ній є СИЛА ВІРИ, СИЛА ДУХУ, СИЛА СЛОВА! І ЦЕ ОСНОВНЕ!
ЧАСТИНА ТРЕТЯ
ЗА АЗОВ!
ЗА ПЕРЕМОГУ УКРАЇНИ!
(Марія Дребіт):
Молюся. У тиші. Благаю у Бога,
Споко́ю та злагоди світу ...
Та бу́де для МИРУ ціна - ПЕРЕМОГА!
ВІДНИНІ Й ДО ВІЧНОГО ВІКУ!
( Ольга Донеччанка, письменниця, людина, що на собі відчула жахіття війни):
Хай в мирному небі птахи, в полі - коні.
У гривах заплуталась ВОЛЯ ...
І стяг на Донецькім моїм териконі,
Щоб синім та жовтим був - молю!
( Надія Козак, поетеса-піснярка):
Стаю на коліна:- О, Боже Єдиний ...
Ти - Небо, Ти - Зорі, Ти - Води ...
Впантруй і мою дорогу Україну
В прозахіднім колі народів!
( Олеся Чайка, берегиня Українського Козацького Війська, волонтерка):
Звуки кобзи, бандури і ліри, то ключі для воріт в Новий Світ,
Є Любов, є Надія, є Віра, тож воскресне козацький наш Рід!
Хочу вірити й вірю у Тебе, в Україну прекрасну мою!
Вознесу, неповторну, у Небо, на Землі у піснях возхвалю!
( Анна Власюк-Дініш, вчителька):
І згине ворожа сила,
І мати діждеться сина ...
В обійми впаде дружина
Й в колисці всміхнеться дитина!
( Наталя Борисовська, військовослужбовець, захисниця України):
Народжені в бою
Свободою жити -
Так нині ми звемось -
Такими і мусимо прожити ...
( Христина Яремчук, викладачка музичних дисциплін у ЧДПК):
Тепер, як ніколи - напруження тиші,
Всі нерви - в кулак і кипіння тривоги.
Вкраїна пита: ,,Ти мене не залишиш?,
Бо нині надія на тебе й на Бога!"
( Влад Якушев, український письменник, журналіст. Автор популярної книги «Карателі»):
Коли прийшли нас убивати
Ми не втікали від убивці!
Ми взяли в руки автомати
І довели, що ми не вівці!
( Олена Попова, письменниця-казкарка, поетеса):
У спішна!
К мітлива!
Р озумна!
А мбітна!
Ї нша!
Н езламна!
А втентична!
Україна - єдина у часі та просторі,
Піснею лунає у всіх світах!
( Василь Паламарчук, прозаїк, ветеран АТО, воїн-захисник):
Нас питають:,,Чи буде вторгнення?",
,,Куди бігти, як впаде ,,Град"?
А ти дзвониш своєму взводному
І питаєш чи візьмуть назад.
( Василь Ковтун, народний поет України):
Ми з духу козацького й плоті,
І ненька від роду одна,
Все інше - нехай буде потім,
Сьогодні - священна війна.
(Анна Кіщук, сестра Героя Небесної Сотні):
Земле наша Українська, земле життєдайна.
Чому ж ти так зеленієш, чому така файна?
,,Не дивуйтесь діти мої, що я зеленію...
Кров'ю, потом я полита, тому й зеленію.
Кров'ю, потом батьки ваші мене поливали,
Від ворогів чужоземців мене захищали.
Прийшла біда з опівночі, війнов наступала,
Щонайкращих моїх синів на війну забрала ..."
( Василь Погорецький, отець-доктор):
Що не день, то ближче до Раю ...
Та війнами й далі земними журюсь.
В руках я перо і тризуб тримаю,
За волю твою, Україно, молюсь ...
( Олена Соколова, військовослужбовець, матір та кохана жінка загиблих героїв України):
О, Боже єдиний, про одне молю я -
Дай сили і духу дійти до кінця.
Щоб справа, почата моїми синами,
Була перемогою, тільки Добра!
( Бережа Суржок, творча жінка):
Україна в огні! Кожен погріб ячить!
Молитви́ і пісні сотворяють нам щит!
І у небо летять Байрактари й Слова!
Україно моя! Ти жива! ТИ ЖИВА!
( ,,Лаккі", воїн-захисник):
... За мій рідний Ірпінь не прощу, не пробачу!
Тебе *** зродила, гієна зростила!
Бо того б не зродила МАТИ ...
Ти вже проклятий, знай!
Ти вже мрець і ти раб!
Ти убивця, ти кат супостатий!
( Роман Дребіт):
Злетіла птахом в сині небеса,
Крильми тремтіла, болем, щемом, шалом ...
Стікала кров.ю та долала жах -
До ПЕРЕМОГИ линула Началом!
( Дмитро Лінартович, актор кіно та театру, бард, воїн-захисник):
Стою на своїй землі,
Відчуваю міцну опору
І злість моя при мені
На тих, хто по трупах йде вгору!
( Василь Панцирєв, бард, поет):
Страшна війна, немає слів,
Одні думки високі -
Ми переможем москалів!
Настане мир та спокій!
( Мар'ян Дорогань, воїн-захисник):
Летять снаряди з горизонту,
Земля трясеться і кипить.
А на душі чистенький спокій,
Лише за родичів болить.
( Ярослава Слободян, вчителька):
Ми віримо - прийде весна до нас,
Зрадіє СОНЦЮ скривджена калина
Настане світлий довгожданий час,
І буде вічно жити Україна.
( Володимир та Сергій Гупал, фронтмени гурту ,,Брати Станіслава", воїни-захисники):
Стогне, реве, мішки під очима ...
Та в грудях лунає праведний спів!
У порваних латах, за доньку, за сина
Мати-країна рве ворогів!
( Христина Швед, творча жінка):
За Україну, за її синів та дочок!
Та за стареньких й немічних людей!
Бої ведуть дівчата й наймужніші хлопці
У пеклі.
З Богом у своєму серці!
Не знаючи страху!
В НИХ ПЕРЕМОЖНЕ СЯЙВО СВІТИТЬСЯ З ОЧЕЙ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947384
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2022
автор: VIRUYU