Ніколи його не стрічав,
Небачились,та й слава Богу.
Він нині мене поховав
Віддавши собі перемогу.
Радій собі ,враже,радій.
Тіш себе,кате,думками.
А я ось як бачиш,живий!
За світ цей тримаюсь зубами.
Земля під ногами горить,
Та я не збираюсь тікати
Цю землю святу кожну мить
Я й мертвий буду захищати.
Стоїть на землі цій мій дім,
Тут мати моя,мої діти,
А поруч стоїть побратим
Нас ,враже,тобі не скорити.
Із пепла,з землі,із піска
Піднімуться душі від Бога,
Бо це його воля така
Щоб була моя перемога.
Ти сам себе ,кат,поховав
І кілька своїх поколінь,
Як чортові душу продав.
А я буду з Богом! Амінь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2022
автор: Малиновый Рай