Вірш до картини
Поведу розмову з теплими вітрами,
Хоч далека відстань, любий, поміж нами,
Знов стріляють і вкотре летять снаряди,
А в нас цвіт вишневий розлетівсь полями.
Саме там, мій милий , де удвох бродили,
Де криниця сільська, з неї воду пили,
І корів, ми пасли, в травах шовковистих,
Із суничок стиглих сплітали намисто,
Й молока парного підносила чашу,
Мабуть був щасливий, не шукав же кращу.
Поведу розмову, а вітер послуха,
Знаю ворог клятий, там всюди розруха,
Та повернешся вірю, проженем ката,
Зі сльозами стріну, звеселиться хата.
А поки ж, ще вітер, пеститься до мене,
Та я хочу, рідний, горнутись до тебе,
Заглянути в очі, тож давно кохаю,
Повертайся любий, до нашого раю!
03.05.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2022
автор: Ніна Незламна