Ти накуй по сто літ нашим хлопцям, зозуле,
Коли будеш зрання пролітать біля них,
Та поближче сідай ,щоб напевно почули,
І нічого не бійся , щоб лік не затих.
Ти накуй їм багато любові , віщунко,
Не лінись, не скупись на щасливі літа,
Порахуй і побачення , і поцілунки
Коли будеш зрання біля них пролітать.
Скільки діток народять - рахуй голосніше,
Можеш внуків добавить , та пальців катма!
А я вимолю зранку для них трохи тиші,
Щоби ти прилетіла туди не дарма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946592
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2022
автор: Lesya Lesya