Цей вечір погас, не принісши споко́ю,
Скажи, хоч би раз ще зустрінусь з тобою?
Обі́ймемось ніжно, ми зцілимо рани,
Невже ще і досі розлука між нами?
Думками я поруч крізь спалах ракети,
Війною у нас розв'язалися долі,
Десь там на далеких орбітах планети
Ми дві найрідніші закохані зо́рі.
Якщо не судилось - то станем птахами,
Нехай увесь світ пролетить попід нами,
Розправимо крила - ген даль солов'їна,
Під небом надхненним з ім'ям Україна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2022
автор: Квітка Надії