Ми так чекали всі весну,
Вона до нас прийде з дарунком.
Зустріли знову зиму злу,
Нам гради шлють без поцілунків.
Ворог нас запам'ятає,
Він не надіявся, що сильні.
Тисячами він лягає,
Лиш пузирі пускає мильні.
А матерям знайти синів,
Тіла загиблих десь у полі.
Не мати їм вже теплих слів,
Прокльони їм ідуть у слові.
Тож принесе весна любов,
Ще більшу, що була раніше.
Бо Україна жива знов,
І життя стане веселіше.
Ми так чекали всі весну,
Та вона трішки запізнилась.
Цілунок й посмішку ясну,
Із Перемогою йде дивом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946455
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2022
автор: Валентина Ярошенко